Гіпергідроз: Аксілярний (пахвовий)

Це захворювання, яке проявляється надмірним неконтрольованим локальним потовиділенням у ділянці пахв. Потрібно зазначити, що ми розглядаємо первинний безпричинний гіпергідроз, оскільки є і вторинний гіпергідроз, в основі якого лежить основне захворювання. Найчастіше це можуть бути такі захворювання як цукровий діабет, гіпоглікемія, пухлинні, неврологічні захворювання, тиреотоксикоз, туберкульоз та інші.

Пацієнти, що хворіють первинним аксілярним гіпергідрозом, скаржаться на постійне безпричинне потовиділення в ділянці пахв. Часто приєднуються бактеріальна і грибкова флори, що призводить до появи неприємного запаху (осмідроз).

— Аксілярний гіпергідроз.

Існує ще одна важлива проблема підвищеного потовиділення в ділянці пахв. Піт має властивості слабої кислоти, тому при контакті з шкірою виникають подразнення і дерматити, а при зволоженні одягу останній швидко псується. Це також призводить до додаткових фінансових затрат.

Згідно з даними Американської академії дерматології (посилання), біля 3% людей страждають вираженим гіпергідрозом, і більша частина цих пацієнтів (50,8%) страждають аксілярним (пахвовим) гіпергідрозом. Точних даних по Україні немає, але, мабуть, відповідні пропорції зберігаються і в нас. У перерахунку біля 700 000 людей страждає вираженим пахвовим гіпергідрозом.

Діагноз ставиться при зборі анамнезу та повноцінному і широкому обстеженні хворих. Важливо виключити наявність можливого основного захворювання, яке могло б спровокувати підвищене потовиділення (вторинний гіпергідроз).
Додатково проводяться проба Мінора та дослідження гравіметричним методом. Застосовується і хромотографічний метод обстеження жирнокислотного складу ліпідів поту.